"
Я не хочу бачити тебе,
пробач мене.
Я не хочу знати, де ти є,
пробач мене.
Не пиши мені і не дзвони,
буде ігнор.
Всі моменти з тобою у житті,
один позор.


Я не хочу бачити тебе,
пробач мене.
Я не хочу знати, де ти є,
пробач мене.
Не пиши мені і не дзвони,
буде ігнор.
Всі моменти з тобою у житті,
один позор.


Як сороки роки-роки,
пролетять і не оглянешся назад.
Останні дзвони вже дзвенять,
бо що в нас вчора було,
було вчора не тільки в нас.


Я обманю тебе, но не обманю час.
Я обманю тебе, но не обманю час.
Я не хочу бачити тебе,
пробач мене.
Я не хочу знати, де ти є,
пробач мене.
Не пиши мені і не дзвони,
буде ігнор.
Всі моменти з тобою у житті,
один позор.


Як сороки роки-роки,
пролетять і не оглянешся назад.
Останні дзвони вже дзвенять,
бо що в нас вчора було,
було вчора не тільки в нас.
Я обманю тебе, но не обманю час.
Я обманю тебе, но не обманю час.


Я не хочу бачити тебе,
пробач мене.
Я не хочу знати, де ти є,
пробач мене.
Не пиши мені і не дзвони,
буде ігнор.
Всі моменти з тобою у житті,
один позор.


Я не хочу бачити тебе,
пробач мене.
Я не хочу знати, де ти є,
пробач мене.
Не пиши мені і не дзвони,
буде ігнор.
Всі моменти з тобою у житті,
один позор.


Як фортепіано на піано,
заспіваю тобі пісню.
Постараюся зі змістом,
щоб сподобалось тобі.
Бо як в нас буде завтра,
буде завтра так тільки в нас.
Я обманю себе, но не обманю час.
Я обманю себе, но не обманю час.


Я не хочу бачити тебе,
пробач мене.
Я не хочу знати, де ти є,
пробач мене.
Не пиши мені і не дзвони,
буде ігнор.
Всі моменти з тобою у житті,
один позор.


Я не хочу бачити тебе,
пробач мене.
Я не хочу знати, де ти є,
пробач мене.
Не пиши мені і не дзвони,
буде ігнор.
Всі моменти з тобою у житті,
один позор."